Важливі новини

Київ

Осінній Київ  очима гімназистів

Бажання відвідати Київ  панувало серед школярів нашої гімназії вже давно. І ось нарешті 29 жовтня  це бажання стало реальністю. 45 гімназистів і п’ятеро  наставників, серед яких четверо  вчителів та одна медсестра, прибули до столиці України.  Місто зустріло нас чудовою погодою, яка значно полегшувала нашу довготривалу пішохідну екскурсію по мегаполісі.

IMG_5210

Як годиться, ми розпочали знайомство із Києвом з Майдану Незалежності – місця, заради якого приїхали сюди більшість із нас. За обов’язок вважав кожен учасник екскурсії помолитися на Алеї пам’яті за душі загиблих  і вшанувати їхню пам’ять хвилиною мовчання.  Усюди все знову полагоджено, чисті вулиці, навкруги буденний гомін, лише очі із фотографій за лампадками та квітами, великі документальні фотографії на Майдані нагадують, якою  непомірно високою є ціна української свободи. Ми проходили повз усі пам’ятки останніх подій і ніби боялись порушити цю тишу нашими розмовами, нам хотілося вдосталь надихатися  цим духом непереможної свободи, який тут панував і ніби охоронявся величним монументом Незалежності, який стоїть на земній кулі і символізує Україну.

IMG_5218

IMG_5219

IMG_5220

Сповнені патріотичними почуттями, ми продовжили наш маршрут у напрямку урядового кварталу. Хоча на будинок з химерами нам вдалося зазирнути лише краєчком ока (в цей день вхід до Адміністрації Президента був заборонений), але ми вдосталь надивилися на Кабінет Міністрів, Верховну  Раду, прогулялися  набережною Маріїнського парку, оглянули з відстані Маріїнський палац в стилі бароко, який в даний момент на реконструкції, оглянули Маріїнський  парк (колишнє місце антимайдану) і попрямували після відвідин стадіону Динамо  та пам’ятника В.Лобановському до Києво-Печерської лаври.

Але перед самою Лаврою нам впав у вічі  незвичний пам’ятник у вигляді свічки.  Як виявилося  це був Меморіал пам’яті жертв голодоморів в Україні 1921-22, 1932-33, 1946-47 років.

IMG_5250

Національний музей є місцем вшанування та увіковічення пам’яті про людей, безвинно вбитих голодом протягом першої половини ХХ ст. Затамувавши подих ,ми оглядали кожен сантиметр меморіалу, починаючи від входу, де стоїть скульптурна композиція « Гірка пам’ять дитинства»,  і продовжуючи роздивлятись виставковий зал,побували у  відео залі, де ми побачили фільм « Червоне намисто». Вразив нас зал пам’яті , де можна погортати 19 томів Національної книги пам’яті жертв Голодомору 1932-33 років, запалити свічку на вівтарі пам’яті, та алея « Чорна дошки України».

Через декілька метрів ми продовжили нашу екскурсію на теренах Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника.  Йдучи  територією заповідника, ми захоплювалися архітектурою Троїцької надбрамної церкви, великої Лаврської Дзвіниці, Великої Церкви Печерської Успенської, Хрестовоздвиженської церкви  та пройшли Ближніми печерами. Територія Лаври така велика, що там можна провести цілий день і , напевно, ще не встигнути все оглянути.

Та час у нас був обмежений і на нас уже чекав наступний пункт маршруту: Арка Дружби Народів, відкриття якої було приурочено до святкування 1500-річчя Києва у 1982 році. Арка у вигляді веселки стоїть на набережній Дніпра, де ми милувалися краєвидом річки та Києва. Пройшовши через Європейську площу повз приміщення каналу Першого національного, ми піднялися до Михайлівського собору, подивилися на пам’ятник княгині Ользі , попрямували до Софійського собору,  перед яким розташований, напевно,  найвідоміший пам’ятник Б. Хмельницькому.

Приємно ми були здивовані, коли, не дивлячись на пізню годину, нам пощастило прослухати цікаву розповідь про Золоті ворота Києва та піднятися на їхню вершину. Побудовані разом із Софійським собором , вони отримали назву від схожості з константинопольськими Золотими воротами. Зараз вони відреставровані та є улюбленим місцем зустрічі багатьох киян та відвідувачів міста.  Збоку воріт дуже гармонійно вписується у краєвид міста пам’ятник  Ярославу Мудрому. Останнім етапом  нашої подорожі був Оперний театр, який у цю вечірню пору виблискував яскравими сяйвами і ніби запрошував його відвідати.

IMG_5288

Подорож наша закінчилася. Втомлені, переповнені враженнями та позитивними емоціями, ми на метро поверталися до нашого екскурсійного автобуса на околицю Києва.  По дорозі додому в нас перед очима ще не раз  пробігали картинки Майдану, величної архітектури столиці, відомих пам’ятників. Ми дуже щасливі, що змогли побачити усе це на власні очі. Втома пройде, залишаться позитивні враження наочного знайомства з історією.

Міщенко О.І.

Оставить комментарий

Ваш электронный адрес не будет опубликован. Required fields are marked *

*

Можно использовать следующие HTML-теги и атрибуты: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>