Важливі новини
НВК » Методична робота » Проблеми та загрози сучасної сім’ї. Проблема заробітчанства і неповних сімей.

Проблеми та загрози сучасної сім’ї. Проблема заробітчанства і неповних сімей.

НВК «Рава-Руська школа-гімназія»

 

 

 

 

Методична розробка уроку

з основ християнської етики

для учнів 10 класу з теми:

«Проблеми та загрози сучасної родини.

Проблема заробітчанства і неповних сімей»

 

 

 

 

Розробила і провела

вчитель

основ християнської етики

Савка Тетяна Іванівна

 

 

 

 

2016 рік

Тема: Проблеми та загрози сучасної сім’ї. Проблема заробітчанства і    неповних сімей.

 

Мета: повторити поняття подружньої невірності, розлучення, аборту, насильства (фізичного, морального), сирітства; розкрити сутність основних проблем родини (заробітчанство і неповні сім’ї), їх попередження, вирішення, допомогу з боку держави і суспільства; на основі біблійних прикладів  доводити важливість любові до народу, нації; виховувути чесноти милосердя, поваги, взаєморозуміння, почуття толерантності стосовно родичів, любов до ближніх.

 

Тип уроку: засвоєння нових знань  (урок-презентація).

 

Форми та методи: фронтальне опитування, бесіда, пояснення, «мозковий штурм».

 

Наочність: використання ІКТ (слайди, відео), Святе Письмо.

 

 

                                                   Хід уроку.

 

  1. I. Організаційна частина.

Привітання з учнями.

Мотивація навчальної діяльності учнів.

Де зелені хмари яворів

Заступили неба синій став,

На стежині сонце я зустрів,

Привітав його і запитав:

 

— Всі народи бачиш ти з висот,

Всі долини і гірські шпилі.

Де ж найбільший на землі народ?

Де ж найкраще місце на землі? —

Сонце усміхнулося здаля:

— Правда, все я бачу з висоти.

Всі народи рівні. А земля

Там найкраща, де вродився ти!

Виростай, дитино, й пам’ятай:

Батьківщина — то найкращий край!

Павличко Дмитро

 

– У кожної людини є слова, які викликають сильні почуття. Є таке слово і у українського народу. Це слово «Батьківщина».

– А що таке Батьківщина для кожного з вас?

(Це мій дім, моє місто, моя сім’я, моя мама і я, моя країна) (слайд)

 

ІІ. Основна частина.

Актуалізація опорних знань учнів  (фронтальне опитування).

— Яка Божа чеснота є основою подружнього та суспільного життя?(Любов)

— Які знаєте проблеми у подружжі? (подружня невірність, розлучення, аборт, насильство)

— Які причини виникнення цих проблем?

 

Оголошення теми і мети уроку!

— Тема сьогоднішнього уроку: Проблеми та загрози сучасної сім’ї. Проблема заробітчанства і неповних сімей.

 

— Сьогодні на уроці ми повинні:

— розкрити сутність проблеми родини (заробітчанство і неповні сім’ї), їх попередження, вирішення, допомогу з боку держави і суспільства;

       — на основі Святого Письма довести важливість любові до ближнього, до народу.

 

Первинне сприйняття нового матеріалу.

Пояснення.

Гаслом нашого сьогоднішнього уроку стане Четверта Божа Заповідь:   “Шануй свого батька і матір свою, щоб тобі було добре, щоб довгі були твої дні на землі” (Вих. 20, 12)

Вона стосується не тільки нашого батька-матері по крові, але й нашої спільної матері — рідної землі, спільної родини, що нею є наш український народ. Маємо нашу земну матір, яка дала нам дочасне життя; маємо духовну Матір-Церкву, що зродила нас через св. Тайну Хрещення до надприродного Божого життя; маємо ще третю матір — нашу Батьківщину, яка передала нам кров наших дідів і прадідів, мову, традиції й наше славне минуле. Як мачуха ніколи не заступить рідної матері, так і жодна інша земля чи край не заступлять нам рідної Батьківщини-України. (слайд)

 

«Немає на світі другої України,

немає другого Дніпра», —

каже поет Тарас Шевченко (слайд)

 

Обмірковування і розкриття теми уроку.

Бесіда за вивченим

—  Не менш актуальною загрозою сучасної родини є

                   проблема заробітчанства. (слайд)

— Одним з принципів функціонування сім’ї є економічний принцип.

— Пригадайте, у чому він полягає? (відповіді учнів)

(Він полягає у забезпеченні родини матеріальними засадами її існування та організацією домашньої праці та споживання)

 Пояснення

— За приблизними даними, в останні десятиліття понад 200 мільйонів людей різних держав переїхали в іншу країну за пошуком кращої долі. І, хоча багато хто покинув рідні краї через війни, стихійні лиха або переслідування, більшість зробила це з економічних причин. З якими труднощами стикаються ці люди в чужій країні? Чи всі знаходять краще життя, якого так прагнули? Як живеться дітям, коли тато чи мама залишає їх та їде на чужину заради ліпшого заробітку?

— На ці питання нам сьогодні треба дати відповідь.

 

—  Як написав економіст Джон Гелбрейт, «міграція — це найдавніший спосіб втекти від бідності». (слайд)

  Робота зі Святим Письмом

До неї вдався патріарх Яків, від якого пішов ізраїльський народ. Через голод у Ханаані Яків разом зі своєю великою родиною з 70 осіб переселився у Єгипет, де жив протягом багатьох років (Буття 42:1—5; 45:9—11; 46:26, 27). Він дуже любив свою землю, та щоб не вмерти з голоду, він та його сім’я змушені були іти в чужину. Там Яків і помер, а його нащадки залишалися в Єгипті ще близько 200 років, аж поки повернулися до Ханаану.

 

Пояснення

На сьогодні в Україні складна економічна ситуація, підвищилися вартість комунальних послуг, ціни на продукти харчування, немає постійного працевлаштування і гідних зарплат для проживання. Багато людей не живуть, а існують. І щоб покращити своє життя, життя своїм дітям, вони виїжджають за кордон.

Згідно з результатами загальнонаціонального соціологічного моніторингу, що забезпечується Інститутом соціології НАН України в межах проекту «Україна на порозі ХХІ століття», досвід тимчасової трудової міграції за кордон набули 10,2% українських сімей. Оскільки в країні нараховується приблизно 15 млн. сімей, це означає, що з метою заробітку за кордон виїжджали, принаймні, 1,5 млн. осіб. Вперше в історії України люди їдуть на роботу за кордон, залишаючи родини вдома. (слайд)

 

Робота над небезпеками заробітчанства

Нажаль, це несе із собою три найбільші небезпеки:

  1. перетворення мігрантів на засіб отримання грошей;
  2. виховання дітей без прикладу батька, матері, або й обох батьків;
  3. небезпека закордонного життя. (слайд)

 

 Виступи учнів, які готували завдання до теми:

(для кращого усвідомлення теми учні працювали додатково вдома над темою, а саме над трьома небезпеками, що пов’язані із заробітчанством )

 

    1 група.

— Досліджуючи першу небезпеку, ми стикнулися з найбільш популярною фразою, яка характеризує її якнайповніше: (слайд)

« Мама – банкомат»

— Здавалося б, як можна поєднати такі два різні за значенням слова?

— Наведемо один приклад із життя дитини, мама якого на заробітках:

«Коли одного 11- річного учня львівської школи попросили намалювати портрет батьків, він намалював маму у вигляді доларової купюри. Хлопчика виховували бабуся з дідусем, тому що його батьки вже кілька років працювали за кордоном. Мама виїхала, коли він ще не ходив до школи. Він добре вчився, не мав проблем з поведінкою, був гарно забезпечений і, завдяки бабусі й дідусеві, відвідував різні гуртки. Але на питання, хто для нього мама, він сказав: «Хто така мама? Мама – це та, хто присилає нам гроші»».

— Жодній мамі не сподобалась би така відповідь її дитини. Вона б хотіла почути про те, як син чи донька її любить, але не за вислані гроші, а просто так.

 

 Робота зі Святим Письмом

— Треба також подумати про самі гроші. Чи варто на них покладатися?

— У Біблії міститься така порада: «Не мордуйся, щоб мати багатство,— відступися від думки своєї про це,— свої очі ти звернеш на нього,— й нема вже його: бо конче змайструє воно собі крила, і полетить, мов орел» (Приповістей 23:4, 5).  (слайд)

— Треба пам’ятати, що любов, почуття захищеності й тісні сімейні узи — те, чого ми найбільше потребуємо,— не купиш за гроші. Прикро, коли прагнення грошей приглушує любов у подружжі та «природну любов» батьків до дітей. Окрім матеріальних потреб, ми маємо також духовні.

 

     2 група.

— Поки батьки трудяться на будовах або доглядають стареньких, діти в Україні звикають до легкого хліба. Але втрачають материнську любов та батьківську опіку. І так минають роки… Маленьке, дошкільного віку дитя вже при житті обох батьків є фактично сиротою або напівсиротою. Старшокласники і студенти, яким потрібна порада, настанова батьків, не мають змоги її отримати.

«Сироти при живих батьках або заочне виховання» (слайд)

— Ось такими словами можна охарактеризувати дітей, батьки яких на заробітках за кордоном.

— Тема соціального сирітства особливо болюча. Батьків ніхто не замінить. Залишають дітей на бабусь-дідусів, братів-сестер і навіть на сусідів та подруг.

—  Такі діти втрачають родинний зв’язок із батьками. Вони рано дорослішають. Позбавлені батьківського контролю, розбещені закордонними грошима – замість шкільної парти обирають алкоголь та вулицю. Вони особливо схильні потрапляти під вплив оточення. Коли батьків немає, а з бабусею і дідусем знайти спільну мову важко, тоді вони весь час проводять на вулиці, яка і формує їхній світогляд.

—  Такі неповнолітні перестають цінувати родинні зв’язки та не збудують в майбутньому міцної родини.

Робота зі Святим Письмом

        «Привчай юнака до дороги його, і він, як постаріється, не уступиться з неї» (Приповісті 22:6). (слайд)

—  Ніхто точно не знає, скільки українських дітей ростуть без батьківської опіки через трудову еміграцію.

—  Ми перечитали багато сумних і жалісних історій про дітей, батьки яких далеко від них.

  1. «Замість маминого поцілунку зранку — пісня з мобільного. Так починається дві тисячі сто дев’яносто перший день без мами.»
  2. «Мамо, мамо… Нам потрібні гроші… Але ж не такою ціною! Хоч жили ми бідно, але найбільшим багатством для мене була твоя осяяна сонцем усмішка.»
  3. «Автобус похитнувся і поїхав. Полетів білим лебедем — і враз став чорним злим круком: він повіз від мене маму…»
  4. «Не люблю зиму, хоч колись любив. Саме в цю пору поїхала наша мама в далеку Італію».
  5. «Не сивій за щастя на чужій чужині,

Мамо, так потрібна ти своїй дитині.

Я не хочу статків, рідна моя нене,

Не замінять ласку папірці зелені…» (Н.Муляк, 17 р.)  (слайд)

  • Ці слова змушують задуматись над питанням:
  • Хто винен у стражданнях цих дітей? (самі батьки)

— Вони їдуть шукати кращої долі, залишаючи своїх дітей. До цього спонукає економічна ситуація в країні, безробіття, війна, а також, не менш важливий факт, насильство та проблеми в сім’ї.  (слайд)

Робота зі Святим Письмом

—   У Біблії зазначається: «Господь випробовує праведного, а безбожного й того, хто любить насилля,— ненавидить душа Його» (Псалом 11:5). (слайд)

—  Шлюб, який з’єднав двоє людей,  розпадається через моральне чи фізичне насилля. Обіцянку любити один одного подружжя порушує.

 

Робота зі Святим Письмом

—   Чоловік і жінка у шлюбі стають однією плоттю. Новий Заповіт добавляє зауваження щодо цієї «єдності»: «Тому-то немає вже двох, але одне тіло. Тож, що Бог спарував, – людина нехай не розлучує!» (Матвія 19:6). (слайд).

Слова у Посланні до Ефесян є особливо сильними стосовно успішного біблійного шлюбу: «Дружини, – коріться своїм чоловікам, як Господеві, – бо чоловік – голова дружини, як і Христос – Голова Церкви, Сам Спаситель тіла!» (Ефесянам 5:22-23). «Чоловіки, – любіть своїх дружин, як і Христос полюбив Церкву, і віддав за неї Себе» (5:25). «Чоловіки повинні любити дружин своїх так, як власні тіла, бо хто любить дружину свою, той любить самого себе. Бо ніколи ніхто не зненавидів власного тіла, а годує та гріє його, як і Христос Церкву» (5:28-29). «Покине тому чоловік батька й матір, і пристане до дружини своєї, – і будуть обоє вони одним тілом» (5:31). (слайд)

— Це не означає, що назавжди діти покидають свох батьків. А тільки для того, щоб створити свою сім’ю, свою родину, продовжити родовід.

—  Коли чоловік і дружина застосовують ці принципи – вони створюють біблійний шлюб. Це збалансовані стосунки, з Христом на чолі сімейної пари. Таким чином, біблійна ідея шлюбу полягає у поєднанні двох осіб, яке відображає єдність Христа з Його Церквою.

—  Розруха, безробіття, нестабільність, агресивне телебачення, преса, книжки, що роз’їдають, як іржа, наші душі й державу, є непомірним тягарем для дітей, хай навіть часом і добре влаштованим матеріально, але обікраденим у найголовнішому — любові найближчих: батька чи матері.

 

      3 група.

—     Не менш важливим і небезпечним є той факт, чи захищені наші батьки закордоном.

—  В Україні міграційна політика ніколи не була серед державних пріоритетів. Досі немає закону про зовнішню трудову міграцію. Люди не обізнані зі своїми правами, не знають, що Україна уклала угоди про захист своїх громадян, Декларацію про права людини тощо. Лише у липні минулого року наша держава зробила крок до того, щоб збільшити кількість консульських працівників у тих країнах, де зосереджено найбільше наших мігрантів, і пообіцяла виділяти кошти у випадку необхідності депортації.         Щоб виїхати легально, потрібно багато документів, цей процес може розтягнутися на роки, тому їдуть нелегально: за туристичними візами або паспортами громадян інших країн. (слайд)

—  Нажаль буває так, що люди, які звикли жити і працювати у нормальних умовах, не бажають повертатися в українську реальність: захмарні ціни, здирництво на кожному кроці, хамське ставлення один до одного, закапарені міста і села. Хоч і наші люди потрібні там, як дешева робоча сила, та повертаються не всі.

—  Що діти думають про владу в Україні. Влада, яка не захищає їхніх батьків за кордоном, влада, яка не забезпечує гідне проживання. Саме на неї вони покладають вину за всі свої біди й переживання. Їм важко розібратися, хто в ній свій, а хто з «п’ятої колони», хто не краде зовсім, хто краде мало, а хто багато. Але про те, що їх грабують, вони знають точно, і хто грабує — також. Матері й батьки покинули їх, заробляючи по чужих країнах, саме через казнокрадство, хабарництво, непомірні побори. Одне слово — влада «працює» на себе, а ми живемо в окупованій нею державі. Мало хто не здригнеться від цього слова, але воно точне — окупація. Чесні люди при владі, яких так небагато для великої країни, нічого не вирішують.

 

“Немає сильнішого й пекучішого страждання, ніж покидання рідного краю,” — зауважував ще Евріпід. І, мабуть, його правда. (слайд)

—   Кожна людина сумує за рідною землею. Бо земля – це місце, де людина реалізує свій союз із Богом через літургійне служіння, через подяку за плоди, через любов до ближніх. Земля дає гідність і свободу, але згідно з Божою волею.

Вірш напам’ять 

— У далекім краю  я, незваний,  сумую

Спогад душу мою невимовно ятрить

Із підхмарних  висот  крик лелечий я чую,

Ой  як  серце болить,  ой  як  серце  болить.

 

У  чужій  стороні  все  не  так  як  удома,

А птахи   принесуть  із  далеких  — далек,

Так до болю , до  сліз  із   дитинства  знайоме,

Проводжаю  лелек,  проводжаю  лелек.

 

Тут  здається  все  є, усього  тут  достаток,

Тільки  туга  тяжка день  за  днем  поглина,

Бо нема, як у нас, тих  білесеньких  хаток.

Навкруги  чужина, навкруги  чужина.

 

За  лелеками  в  слід я  думками полину,

Бо недоля  мені  повернутись  назад.

У далекий  мій  дім, у  мою  Україну,

Бо  уже  снігопад,  бо уже  снігопад.

 

Привітайте ж  птахи  і вербу  і  калину,

Понесіть  мій  уклін,  доземний,  із  відсіль

На  могили  батьків,  на  мою  Батьківщину,

Смуток, тугу і біль. Смуток  тугу і  біль

 

  •  В деякій мірі заробітчани теж знаходяться у неволі: матеріальній. Скільки статей описують невільницький стиль роботи заробітчан через нелегальність, неможливість вийти на вулицю.

 

Біблія про проблему: (слайд)

  • Чи не найкраща пісня туги за рідним краєм, яку знає історія, є пісня туги ізраїльського народу у вавилонській неволі? Ось вона: «Над вавилонськими ріками, там ми сиділи й ридали, як згадували Сіон… Бо там пісень просили у нас ті, що в неволю нас забрали… Як нам пісень Господніх на чужій землі співати? Якщо тебе, Єрусалиме, я забуду, нехай забудеться моя десниця! Нехай прилипне язик мій до піднебіння, коли тебе я не згадаю, коли Єрусалим я не поставлю понад найвищу мою радість!» (Пс. 137, 1-6).

—  Скільки жалю й скільки відданості Батьківщині! Те саме буває з нами, коли ми на чужині. Шкода, що ми вміємо любити свою Вітчизну тільки на віддалі.

 

 

 

ІІІ Узагальнення і систематизація знань.

Вчитель:

— На сьогоднішньому уроці ми розглянули одну з найбільш актуальну проблему і загрозу сучасних сімей – проблему заробітчанства.

 «Мозковий штурм».

Зі всього сказаного і побаченого давайте задумаймося над питанням:

  • Яким чином можна попередити цю проблему?
  • Якщо вона виникла, то як її позбутись?
  • Як держава і суспільство може позбутись цих загроз?

(Відповіді)

 

Вчитель:

-Шановні учні, ви живете у повних сім’ях, маєте багато родичів. Любіть їх і шануйте, поважайте. Дякуйте Богові за ваше безтурботне життя, ласку батьків, за здоров’я.

 

Повідомлення домашнього завдання та його мотивація.

-вивчити конспект;

 

Оцінювання навчальних досягнень учнів та їх мотивація.

 

Оставить комментарий

Ваш электронный адрес не будет опубликован. Required fields are marked *

*

Можно использовать следующие HTML-теги и атрибуты: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>